24 травня – День слов’янської писемності та культури

Український алфавіт утворився від старослов’янського. Він був розроблений у 863 році двома вченими монахами, братами Кирилом і Мефодієм для перекладу з давньогрецької мови священних книг. На честь молодшого брата його назвали кирилицею. Але перший слов’янський алфавіт називався глаголиця від слова „глагол” -   по-старослов’янському „слово”. Глаголиця проіснувала недовго, її замінила кирилиця, від якої утворилися алфавіти: український, російський, білоруський, болгарський, сербський.

У кирилиці спочатку було 43 літери. Але згодом деякі з них стали зайвими, бо зникли звуки, які позначалися цими літерами.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Цього дня проводяться урочисті заходи на згадку про Кирила та  Мефодія, які дуже багато зробили для розвитку слов’янської писемності та культури.